ДЕНЬ КОСМОНАВТИКИ

         Наукова конференція     ДЕНЬ КОСМОНАВТИКИ – 12 квітня.

МЕТА: -  розширити кругозір учнів з історії розвитку космонавтики

              - познайомити з видатними вченими та їх досягненнями.

              -  вчити працювати з різними джерелами інформації.

                                                                                                                           Чрнишова М.М.

ОФОРМЛЕННЯ: плакати з різними космічними картинами, портрети вчених, малюнки учнів.

Ведучий. Мрія про польоти володіла людиною з давніх часів. Ще в грецьких міфах розповідається про юнака, який хотів долетіти до Сонця на крилах, зроблених з пір’я птахів. Але пір’я було скріплене воском, а коли Ікар наблизився до Сонця, віск розплавився, пір’я розсипалось і хоробрий хлопець загинув. Людина все-таки змогла полетіти. Перший політ відбувся на повітряній кулі, наповненій гарячим повітрям. Повітряні кулі винайшли в

ХVI I I ст, а в ХХст. були створені перші літаки, які робили переворот в транспорті і озброєні.

I виступаючий.              Польоти на повітряній кулі.

             Повітряна куля, наповнена гарячим повітрям, літає тому, що гаряче повітря легше холодного. Перші повітряні кулі побудували в 1783 р. в Франції брати Монгольф’єр  Жозеф (1740 - 1810) и Жак (1745 - 1799). першими пасажирами повітряної кулі стали вівця, качка, півень. Їх політ тривав 8 хв. Перший політ людини на повітряній кулі тривав 25 хв. і пролетіла куля 8 км. Перші кулі були виготовлені з льонової тканини та паперу.

             Пізніше кулі стали наповнювати не гарячим повітрям, а газами, які легші повітря, наприклад воднем. Польоти на повітряних кулях стали дуже популярним  видом спорту. Але одного разу стався прикрий випадок: люди прийняли кулю за чудовисько і хотіли його вбити.

          

2 виступаючий.                Польоти на великі відстані.

Повітряними кулями дуже важко керувати. Вони часто збиваються з курсу або піднімаються дуже високо, де пілотам стає важко дихати. в 1852 р. француз Анрі Жіффар (1825 - 1882) сконструював «повітряний корабель»  - витягнута і загострена на кінцях куля довжиною 44 м. Корабель рухався з допомогою повітряного гвинта, який приводився в рух з допомогою парової турбіни.

В 1898 р. Фердинанд фон Цеппелін (1838 - 1917)побудував дирижабль з жест ким внутрішнім каркасом з легкого металу. Почалось будівництво великих пасажирських дирижаблів. Один з них, «Граф Циппелін», зробив 144 трансатлантичних рейсів. Але в 1937 р. стався пожар на самому великому дирижаблі «Гіндербург», загинуло 35 пасажирів. Поступово польоти дирижаблів припинилися.    

3 виступаючий.                 Піонери авіації.

Мрії людини про польоти ніколи не припинялися. на зміну старим літаючим апаратам приходили нові, більш досконалі, або зовсім іншого напрямку. Пристрій, який повторював вільний політ пташок, створив багатий англійський землевласник сер Джорж Кейлі (1771 - 1857). Він побудував планер, і в 1853 р. в його володіннях кучер полетів на його планері з вершини  пагорба. Пілот висів під планером і з допомогою рук і ніг керував планером.

Німецький інженер Отто Лілієнталь (1849 - 1853) зробив більше тисячі польотів на різних типах планерів власної конструкції  - моноплані (з одним крилом) і біплані (з двома крилами). Під час аварії одного з планерів Лілієнталь загинув.

4 виступаючий.                       Перші літаки.

Орвілл (1871- 1948) і Уілбур (1867 - 1912) Райт були синами американського епіскопа. Вони розробили надзвичайно легкий двигун і встановили його на своєму першому літаку «Флейєр 1».

17 грудня 1903 р. Орвилл Райт вперше в історії полетів на літаку. В той день він виконав чотири польоти.  Самий  довгий політ тривав 59 секунд, а дальність польоту була

260 м. В 1905 році брати побудували літак «Флейєр I I I». Він був зручний в керуванні і міг літати півгодини. В 1909 р. американська армія, оцінила важливість винаходу братів Райт, заказала їм військовий варіант їх літака.

5 виступаючий.                       Від літака до вертольота.

             Ігор Сік орський (1889 - 1972) російський інженер, який емігрував в Америку, побудував в 1939 р. перший сучасний вертоліт «Сікорський   YS -300». Як і в сучасних вертольотів,  у YS -300 був великий гвинт – ротор і маленький хвостовий  пропелер. Вертоліт міг здійснювати вертикальні зльоти і посадки,, літати в любому напрямку і зависати в повітрі.

6 виступаючий.                Перемогти земне тяжіння.              

             В ХVII ст. англійський вчений Ісак Ньютон (1642 - 1727) передбачив можливість запуску об’єктів у космос. Через два століття російський шкільний вчитель Костянтин Ціолковський встановив, що ракета, щоб вийти за межі земної атмосфери, повинна розвинути швидкість близько 40250км/год. Він також відкрив, що дати таку швидкість ракеті може енергія згорання декількох видів рідкого палива, змішаних між собою.

            В 1926 р. американець Роберт Годдард (1882 - 1945) запустив першу ракету на рідкому паливі.

             Польоти в космос стали реальністю завдяки працям німецького інженера барона Вернера фон Брауна (1912 -1977). Під час другої світової війни він спроектував цілий ряд ракет, в тому числі і «Фау -2».   «Фау -2» могла розвивати швидкість 1,6 км/год  і наносити удар по цілі на відстані  більше 322 км.

            Після війни фон Браун працював над американським космічним проектом. В 1958 р. він побудував систему «Юпітер», яка вивела в космос перший американський супутник.

7 виступаючий.              Творці  космічних кораблів. 

Існує багато легенд і переказів про появу ракет. Про деяких вчених ви вже знаєте. Але ім’я першого творця ракети невідоме, як невідоме ім’я людини, яка створила колесо, винайшла порох і багато іншого. Перша фундаментальна робота «Про бойові ракети» належить перу К.І. Константинову, відомому військовому спеціалісту. Робота була надрукована в 1864 р.

Також потрібно згадати про М.І.Кибальчича, автора проекту літаючого апарата, який приводився в рух з допомогою ракетного двигуна. Кибальчич в 1881 р запропонував не ракетний двигун, який би підходив до якого-небудь існуючого реально чи в  проекті літаючого апарата, а зовсім новий апарат, прообраз сучасного керованого космічного апарата, у якого тяга ракетних двигунів служить для створення підйомної сили, яка піддержує апарат в польоті.

8 виступаючий.     Вірш «Мечта»  

            Смотри, Циалковский, 

            Как воздух текучий.

            Мечту твою держит

            В объятьях своих.   

        Все дальше уходит

        Она через тучи

        К могущему Сомнищу

        Звезд золотих.

            Прислушайся к музыке

            Тонкого мезга

            В нем ритм созвездий звучит

        Там голос Земли нашей

        Там серце   Земли нашей

        И мир пораженный

        Вдаль неба глядит.  

    (Писанская Вера Григорьевна, г. Херсон)

9 виступаючий.

Історія розвитку космонавтики і ракетної техніки знає немало славних імен, але основоположником наукової космонавтики вважається великий російський вчений Костянтин Едуардович Ціолковський.

Вже в 1883 р. Ціолковський сказав про можливість використання реактивного руху для створення міжпланетних літаючих апаратів. В роботі Ціолковського «Вільний простір» розглядається рух без сили тяжіння, опору повітря і сил тертя, описуються відчуття, які чекають космонавтів в стані невагомості, принципіальна схема ракетного двигуна. Він пише: «Уявимо, що дана бочка, наповнена дуже стиснутим газом. Якщо відкрити один з кранів, то газ неперервним струменем буде витікати з бочки, і при тому пружність газу, яка відштовхує його частинки в просторі, буде також відштовхувати газ від бочки… »

10 виступаючий.    Демонстрація досліду . Повітряну кульку надувають, зав’язують ниткою, але не до кінця, так, щоб повітря частково виходило. Кульку відпускаємо і спостерігаємо за її рухом. 

 11 виступаючий.

 В 1893 р. пише науково-фантастичну повість «На Місяці» і зразу ж за нею «Грёзы о Земле и небе и эффекты всемирного тяготения». В 1903 р. Ціолковський публікує наукову роботу «Вивчення світових просторів реактивними приладами», в якій розвиває і всебічно обґрунтовує ідею використання ракет для космічних польотів. В ряді інших робіт, наприклад, «Космічні ракетні потяги», яка була надрукована в 1929 р. К.Е. Ціалковським викладені основні теорії ракет і ракетного двигуна на рідкому паливі.

Розрахунки, які виконав Ціолковський, показали, що існування космічного польоту основане на реальних можливостях і є ділом найближчого майбутнього. В листі до редактора журналу «Вісник повітроплавання» Костянтин Едуардович писав: «Людство не залишиться вічно на Землі, але в погоні за світлом і простором, спочатку несміливо проникне за кордоні атмосфери, а потім завоює собі весь навколоземний простір»

 12 виступаючий.  Стихотворение «Звезды» С. Есенин

                   Звездочки ясные, звезды высокие!

                   Что вы храните в себе, что скрываете.

                   Звезды, тающие мысли глубокие,

                   Силой, какую вы душу плените!

                  Частые звездочки, звездочки тесные!

                  Что в вас прекрасного,

                  Что в вас могучего?

                  Чем увлекаете, звезды небесные,

                  Силу великую знания жгучего?

                  И почему вы так, когда вы сияете,

                  Маните в небо, в объятия широкие?

                  Смотрите нежно так, сердце ласкаете,

                  Звезды небесные, звезды далекие.

13 виступаючий.            Фрідріх Артурович Цандер

            Достойним продовжувачем ідей Ціолковського , ентузіастом міжпланетних польотів був Фрідріх Артурович Цандер. «Вперед на Марс!» ось слова, які символізували мету життя Цандера. В !924 р. В журналі «Техніка і життя» з’явилась перша друкована робота Ф.А. Цандера «Перельоти на інші планети». В цій статті він виклав ідею – поєднання ракети з літаком, з послідуючим спалюванням металевих частин літака.

            В грудні 1930 р. Ф.А.Цандер почав працювати в Інституті авіаційного машинобудування (ІАМ), в 1931 р. приступив до побудови повітряно-реактивного двигуна  ОР-1, а пізніше  рідинного ракетного двигуна ОР – 2.

Двигуни ОР-1 розвивав силу тяги до 1.5 Н. Він працював на бензині і стиснутому повітрі, тобто був повітряно-реактивним. Двигун ОР-2 був більш потужним. Сила тяги, яку він розвивав була 500 Н. Паливом був бензин, а окислювачем – рідкий кисень. В 1932 р. була надрукована книга «Проблема польоту при допомозі реактивних апаратів».

14 виступаючий. 

Потрібно також розповісти про талановитого винахідника, вченого і механіка Ю.В.Кондратюка Він вивчав питання нагрівання ракет при польоті її в згущених шарах атмосфери, застосування крил для підняття ракети. В 1929 р. вийшла книга Ю.В.Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів», деякі розділи цієї роботи були написані в 1916 р.

Основні проблеми і фізичні принципи міжпланетних польотів Ю.В.Кондратюк  виклав у роботі «Тим, хто буде читати, щоб будувати». Над написанням цієї роботи Кондратюк працював з 1916р. по 1919 р. В роботі були викладені основні рівняння руху ракети оригінальним методом, відмінним від тих якими користувалися інші автори. Дав принципіальну схему і опис чотирьох ступеневої ракети, яка працювала на киснево-водневому паливі Дуже яскравою і цікавою є ідея Кондратюка, яка також застосовується , - це використання гравітаційних полів небесних тіл, як для розгону , так і для гальмування космічних апаратів.